- помічник
- —————————————————————————————помічни́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
помічник — I (той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо), асистент; права рука (найближчий помічник) II ▶ див. підручний, соратник … Словник синонімів української мови
помічник — а/, ч. 1) Той, хто допомагає кому небудь у чомусь. || Той, хто виконує підсобну роботу; підручний. || Той, хто разом із ким небудь бере участь у якійсь важливій і складній справі; сподвижник. || перен. Те, що сприяє здійсненню якоїсь справи. 2)… … Український тлумачний словник
помічниця — і. Жін. до помічник … Український тлумачний словник
поплічник — а, ч. 1) Товариш, співучасник в якій небудь почесній справі, сподвижник. || Той, хто допомагає в якій небудь роботі; помічник, підручний. || Той, хто поділяє напрямок чиїх небудь думок, дій; прибічник, однодумець. 2) зневажл. Співучасник яких… … Український тлумачний словник
шкільник — помічник рабина в синагозі (школа синагога) [IV] учитель в єврейській школі, співак у ній, взагалі той, що помагав при обрядах [V] … Толковый украинский словарь
войський — помічник каштеляна … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
подписок — помічник писаря … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
синкелл — помічник патріарха, свідок непорочності його життя … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
фактор — помічник або покупця, або продавця (дав Бог купця, а дябов фактора) … Лемківський Словничок
фігурант — помічник землеміра при комасації … Лемківський Словничок